Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови
Народна мудрість стверджує: скільки знаєш мов, стільки разів ти людина. Але без рідної мови жодна людина не здатна повноцінно почувати себе частиною власного народу, його історії та культури. «Мова – це душа народу, а народ без мови – не народ», – говорив Володимир Сосюра.
Всього у світі понад 45 мільйонів людей розмовляють українською й більшість з них проживає в Україні.
Складно переоцінити важливість мови для держави та її народу, адже вона вибудовує кордони, наголошує на ідентичності та унікальності культури.
Саме зараз, під час повномасштабної російсько-української війни, громадяни по-новому відчувають її важливість, адже мова — це інструмент, як у руках ворога, так і в руках українців.
Це твердження влучно підкріплюють цитати українських та світових письменників, мислителів та культурних діячів. Ось деякі з них:
“Мова — це діалект, у якого є армія і флот”, – Макс Вайнрайх.
“Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку XXI століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу”, — Ліна Костенко.
“Ну що б, здавалося, слова…Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, як їх почує!”, — Тарас Шевченко.
“Освіта — це вид гігієни. Письмо з помилками — то як невимиті руки чи зуби”, — Василь Стус.
“Мова — то серце народу: гине мова — гине народ”, — Іван Огієнко.
“Рідна мова — мати єдності, батько громадянства і сторож держави”, — Мікалоюс Даукша.
“Заговори, щоб я тебе побачив”, — Сократ.
“Мова — це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її”, — Олесь Гончар.
“Хто нікчемну душу має, то така ж у нього мова”, — Леся Українка.
“Мова — втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови”, — Максим Рильський.
«Мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому, що нею не говорять ті, хто її знає”, — Хосе-Марія Арце.
“Без знання української мови українські устремління виявляться збудованими на піску”, — Олександр Потебня.
“Коли в огонь живої мови чуття святого надаси, ти станеш лицарем краси, і визволення, і любові”, — Микола Вороний.
З гідністю і шаною ми маємо усвідомлювати велику вагу рідного слова й особисту відповідальність за нього перед минулим, сьогоденням і майбутнім. Отож, бажаємо всім співвітчизникам утверджувати рідну мову, щоб цей нетлінний скарб служив єднанням між поколіннями, возвеличував Україну й українців.
